?

Log in

No account? Create an account

Попереднє | Наступне

Non-official report

Світ очима шрифтовика

 

Нарід в спільноті чекає на твій офіціозний звіт :)

                                                З приватного листа.

 

 

Найперші фінські шрифтові враження почались ще у літаку з туристичного часопису. Фіни взагалі з великою цікавістю ставляться до південної та східної екзотики. Як написав Самі Антінніємі, описуючи ставлення фінів до кави: “Саме у каві міститься для фіна крапля екзотики далеких країн. Для маленького лісового народу кава – маленька частина величезного світу, яку ми ладні відстоювати с ложечкою напереваги. Здається – запах кави доносить до нас дух заморських колоній, які Фінляндія ніколи не мала”. (Може бути розвинуте...)

 

 

Далі здивувала двомовність напису над аеропортом і більшості вуличних та дорожніх покажчиків. Підсвідомість та рудиментні спогади про історію підказали, що це шведська. Як згодом зауважив мій новий Гельсінський приятель, люб’язно показуючи місто мені та Вероніці Ельснер, на її питання: “А коли це Фінляндія була окупована Швецією?”, - “А якраз перед окупацією Фінляндії Росією!”. Отже ще з тих (для нас мазепинсько-петрівських) часів у Фінляндії лишилось трохи (зараз приблизно 5%) шведів (колишніх, начебто, окупантів), проте шведська лишається другою державною мовою, її трохи вивчають всі у дитинстві, і у центрі міста її де-не-де можна почути. До речі, відома нам із старих книжок назва “Гельсінґфорс” – також шведська. У місті функціонують шведські театр та (здається, католицька) церква. Взагалі Фінляндія вважається релігійною державою, бо президент є водночас головою місцевої лютеранської церкви. (Може бути розвинуте...)

 

По дорозі з аеропорту звернули на себе увагу великі написи, на перший погляд цитати, характерним сучасним шрифтом, що були причеплені на транспорті. Що це таке, я так і не дізнався. У місті повно росіян, які тут працюють чи вчаться, користуючись англійською. Виявляється, у Пітері досить легко отримати візу і, склавши іспити, безкоштовно навчатись у фінському вузі.

 

 

 

Наступне враження -  весь район, де проходила конференція, зветься “Arabia” з відповідними назвами вулиць та провулків – Сірійська, Арабський. Навіть на самій Вищій Школі Дизайну те саме слово великими літерами.

 

Це не вища школа дизайну, а якийсь інший будинок неподалік з аналогічним словом.

 

Японський виставочний плакат у трамваї (як свідчить Єфімов, це складальний японський шрифт), китайські дні у місті та туристичне агентство “Індія” знов наголосили на любов фінів до далеких екзотичних країв. Взагалі Фінляндія та Японія здаються мені протилежно симетричними з двох кутів великої російської плями. Їх взаємну цікавість підтверджує велика кількість японців у Гельсінкі. Недарма японський та фінський дизайн – чи не найвідоміші у світі. Маленькі, небагаті ресурсами країни виробляють інтелектуальні та художні цінності. (Може бути розвинуте...)

 

 

 

Нарешті я, буквально і у цій оповіді, дістався до конференції, принаймні до місця її проведення. Доповідей у цей день не було – тільки реєстрація, але у великій і світлій галереї монтувались дві чудові виставки. Одна TDC-івська, а друга, приємна несподіванка, демонструвала серед іншого призерів TypeArt’05, на жаль без будь-яких підписів. І це були, як потім з’ясувалося, матеріали з Америки. (Може бути розвинуте...)

 

Це шрифт Бункер Леонардо Васкеса з Мексики (Виставка TDC)

 

 

Історична довідка з листа В.Єфімова:

“Существует в Америке Общество любителей типографики (SOTA -- the Society of Typographic Aficionados). Каждый год оно проводит конференции TypeCon, в этом году конференция будет проходить в Нью-Йорке в Школе дизайна Парсонс (Parsons Shool of Design) с 20 по 24 июля. TypeCon сопровождается выставкой новых шрифтов и дизайна со всего мира под названием TypeGallery, которая потом ездит по Америке и другим местам. В этом году нам написала Тамье Риггс (Tamye Riggs), исполнительный директор SOTA, и пригласила шрифты-победители конкурса "ТайпАрт" участвовать в этой выставке”.

 

Наступний день починався словом президента, яке я прослухав, тобто не слухав, тобто не був присутній. Доповідь Аарона Маркуса “Type issues for the twenty-first century” була цікава і присвячена проблемам, що встають перед виробниками шрифтів з розвитком техніки, зокрема проблеми читабельності на крихітних дисплеях.

 

Дали я слухав і дивився доповідь Kai Rentola, який у притаманній фінам і естонцям неквапній манері демонстрував світлини гельсінських написів переважно часів модерну. Пізніше, мандруючи містом, я доповнив цю колекцію “Шрифтовий образ Гельсінкі” ще низкою зразків більш сучасного походження. (Може бути розвинуте...)

 

 

Далі запам’яталась доповідь Артура Франковського про шрифти на географічних картах. Проблеми читабельності написів на картах принципово зрозумілі, проте було проведено повноцінне дослідження і виявлено зокрема, що для карт начебто гротески кращі за антикви та ще деякі цілком практичні та зрозумілі речі. (Якщо комусь справді цікаво, можна спробувати вийти безпосередньо на Артура).

 

Далі доповідь з інтригуючою назвою “Ancient Cyrillic, do it or not don’t do it!” Адріана Фердинандовича Енґлерта з Швейцарії. Суть її зводилась до того, що для друку та електронної передачи старих кириличних текстів нема належного стандарту. Головний споживач – православна церква – має якісь фонти, у кожному монастирі свої. Адекватна пересилка текстів Інтернетом неможлива – і це все (з власного досвіду) справді так і є. Доповідач запропонував кілька дотепних рішень, цілком можливих технічно, з введенням в стандарт Юнікоду певних кодів, зокрема для всіляких надрядкових знаків, наголосів, при дихань, скорочень і т.ін., які при передачі старого тексту звичайним, не призначеним для цього, кириличним шрифтом просто стають невидимими. Ми, кириличнозацікавлені та російськомовні, ще раз зустрілися з ним на перерві, і вже російською мовою, якою він, до речі, володіє чудово, дійшли висновку, що пропозиції слушні і, якщо нас запитають, ми будемо “за”. До речі, у нього була з собою чудова книжечка “Граматика старославянского языка”, з якої я навіть перезняв кілька сторінок щодо надрядкових знаків. Проте не вийшло. Спробую зв’язатись напряму і попросити скани з тих сторінок. (Може бути розвинуте...)

 

 

Далі я пробігав, намагаючись перевірити СД з моєю доповіддю на їх техніці. І добре зробив, бо з диску воно йшло дуже повільно, і ми нарешті завчасно переписали все до їхнього леп-топу.

 

Ввечері відбувся традиційний аукціон, прибутки з якого йдуть на підтримку АТурІ. Оскільки дружина дуже просила мене участі в ньому не брати, пам’ятаючи минулий рік у Празі, де я залишив всі наявні та зароблені гроші саме на аукціоні та у книжковій лавці, то я тільки роздивлявся експонати (дарунки учасників) та чекав з цікавості, за скільки піде мій дарунок – торішня книжка “Non-Latin Fonts”, власноручно переплетена у штучну шкіру (пішло за 25 єврів). З експонатів найцікавішими були старий голландський альбом про побудову шрифтів та старий буддійський трактат монгольським письмом, запресований у плівку – фото вийшло поганеньке. Я не колекціонер, а для діла, на відміну від Праги, нічого не було. (Може бути розвинуте...)

 

 

Після цього, гуляючи ввечері містом, знайшов чудову виставку просто неба “Земля зверху”, яку (чи скоріше, подібну) я вже бачив у Німеччині. Великі, добре освітлені вітрини з майстерною авторською аерофотозйомкою різноманітних місць та об’єктів. (Може бути розвинуте...)

 

 

Наступний день для мене почався з “Contemporary Hebrew Typography as an Expression of a New Identity (Oded Ezer, Yehuda Hofshi). Не нова думка, що мистецтво, у тому числі типографіка, відбивають стан суспільства. Демонструвались добре підібрані зразки традиційних, переважно релігійних видань та відверто авангардно-сучасних. (Може бути розвинуте...) Не дослухавши цю доповідь (вони якраз дійшли до політики), яка проходила у підвалі, я змушений був бігти на 8 поверх (ліфтом, все ж таки), щоб читати свою.

 

 

І хоча мій початок було затримано попереднім доповідачем – я вклався у регламент і ще влучно примазався до загальної теми “On the Edge”, розповівши, поки відкривалась перша сторінка презентації, що Україна саме і є той “Edge” між православ’ям та католицтвом, між кирилицею та латинкою. Мені аплодували (чи доповіді, чи її закінченню, і взагалі аплодують всім). Я не дуже слідкував за невеличким залом, борсаючись серед англійських чисельників, проте, здається, було не пусто – десь 30-50 слухачів дізнали, що на Україні якесь шрифтове життя є. І деякі навіть потім цікавились, як же насправді малювати курсивну вибухову Ґґ. (Може бути розвинуте...)

 

 

Далі буде...

 

Ця розлога оповідь може розростатися у будь-які боки, проте напевно не слід зловживати довготерпінням спільноти, якій доводиться все це читати, та дружини, якій доводиться все це друкувати. Тож будь ласка, хай кожний зацікавлений у розвитку будь-якої теми гукне, і я знатиму, куди далі вести.

Comments

( 12 коментарів — коментувати )
rarebook
28 вересень 2005 17:56 (UTC)
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Дякую! Дуже цікаво. Також дуже цікаво було би ознайомитися з Вашою доповідю.
henyk
29 вересень 2005 07:26 (UTC)
Re: !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Я сподіваюся долучити її до тої першої доповіді (для Праги) і перевидати їх zusammen-докупи для початку хоча б 50 примірників у Києві. :)
nobr
29 вересень 2005 01:46 (UTC)
спасибочки!
жду продолжения.
henyk
29 вересень 2005 07:30 (UTC)
Розмір першої доповіді в pdf-i — 128 Mb. Цієї другої — ще не знаю, але дуже скоро дізнаюся. Зрозумів натяк? ;)
nobr
29 вересень 2005 12:49 (UTC)
не проблема, только рад буду. стучу в асю ,)
henyk
29 вересень 2005 07:22 (UTC)
До питання старослов'янщини
У Львові (на Форумі) презентували двомовне перевидання Острозької біблії, причому ориґінальний текст був перебраний (!) шрифтом, що дуже точно відтворює літери Федоровича, власної оцифровки отця Рафаїла який займався тим всім біля 30-ти років. З моєї приватної розмови з панотцем виявилося що: шрифт зроблений унікодовим трутайпом, ліґатури та надрядкові форми запхані в unicode private use area, а всі автоматичні підстановки примусово запхані в таблицю автокорекції Microsoft Word (!!!). Про опентайп і його фічі панотче навіть слухати не хочуть... :(((

Як цю інформацію використати "у мирних цілях" я собі наразі навіть не уявляю.
daubmannus
05 жовтень 2005 11:41 (UTC)
Re: До питання старослов'янщини
30 років... лігатури в private use area... у ворді... автозаміною...
я в глибокому шоці.
henyk
05 жовтень 2005 11:48 (UTC)
Re: До питання старослов'янщини
30 років не на сам шрифт а ще й на переклад сучасною українською... :)
Але все одно вражає
viktor_kharyk
29 вересень 2005 09:31 (UTC)
Шрифтові конкурси
Я бачу, що підготовка та викладання подальшого матеріалу йде не так швидко, як хотілось би. Тому я вирішив написати зараз те, що збирався викласти наприкінці.
Отже.

1. Лінотайп оголосив конкурс арабських шрифтів за категоріями: текстові, акцидентні та каліграфія. Дедлайн - 31 жовтня 2005. Подальша інформація тут: www.linotype.com/contest
E-Mail: contest@linotype.com

2. TDC оголосив щорічний конкурс шрифтового дизайну. Дедлайн - 16 грудня 2005. Подальша інформація тут: www.tdc.org

3. Це вже не так терміново. Наступна АТурІ відбудеться у Лісабоні, як завжди восени.
henyk
29 вересень 2005 10:03 (UTC)
Re: Шрифтові конкурси
Щойно зайшов на сайт TDC і нічого подібного не знайшов... :(
viktor_kharyk
29 вересень 2005 21:31 (UTC)
Re: Шрифтові конкурси
Все, що я маю, - цей папірець - може, допоможе. Там мусить бути якийсь pdf з детальними умовами.





Проте слід зауважити, що поперше вони ймовірно зажадають грошей за участь (принаймні так було у 2001), а по-друге, це дуже високий рівень не тільки оригінального (тобто, маючого принципово нову якість) шрифтового дизайну, а ще величезне значення мають дизайн та оригінальність самих поданих аркушів.
Для хоч якого уявлення пропоную кілька робіт, що виставлялися в Гельсінкі (див. окрему відповідну тему: http://www.livejournal.com/community/ua_typography/29652.html).
constpd
30 вересень 2005 07:36 (UTC)
„Tööttää, jos olet onnellinen“ — «Працював, коли був щасливий»
„Jukka, on inahaa. Olla kohta vaimosi!“ — «Юкка, я тебе кохаю. Будь моєю дружиною!»
( 12 коментарів — коментувати )